Словарь української мови (1924)/простилати

by Борис Грінченко

◀ простий

Словарь української мови Борис Грінченко П простилати

простилатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Простила́ти, ла́ю, єш, сов. в. просла́ти, стелю́, леш, гл. Простилать, простлать, разостлать. Я простелю жупанину, ти простелеш хвартушину. Чуб. V. 191.