Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/простець

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ простерти Словарь української мови
Борис Грінченко
П
простець 		простибі ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Просте́ць, ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине. Полт.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/простець&oldid=535731