Словарь української мови (1924)/простибі

by Борис Грінченко

◀ простець

Словарь української мови Борис Грінченко П простибі

простигати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прости́бі, сокр. изъ Прости-Біг. Прости Богъ. Шух. I. 77. Простибі, що такого бажаю. Полт. І спасибіг вам, паниченьку, і простибіг вам за вашу ласку. Левиц. Пов. 224.