Словарь української мови (1924)/простигати
Зовнішній вигляд
◀ простибі | Словарь української мови П простигати |
простий ▶ |
|
Простига́ти, га́ю, єш, сов. в. прости́гти, гну, неш, гл. Простывать, простыть. Кличе мати вечеряти: галушки простигли. Нп.