Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/простиня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
простиня
Берлін: Українське слово, 1924

Простиня́, ні́, об. Простой, негордый человѣкъ. Як із діда багач, або із пана пан, так і простиня, а як із мужика пан, так і гординя. Ном. № 1267.