Словарь української мови (1924)/простолюдний
Зовнішній вигляд
◀ простолюдія | Словарь української мови П простолюдний |
просторий ▶ |
|
Просто́людний, а, е. Простонародный. К. ХП. 116. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту. Г. Барв. 378.