Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просторий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просторий
Берлін: Українське слово, 1924

Просто́рий, а, е. Просторный. Просторий двір. Стор. II. 96. Вивів Бог мене з тісноти на просторе оболонє. К. Псал. 38.