Словарь української мови (1924)/просторий
Зовнішній вигляд
◀ простолюдний | Словарь української мови П просторий |
просторікати ▶ |
|
Просто́рий, а, е. Просторный. Просторий двір. Стор. II. 96. Вивів Бог мене з тісноти на просторе оболонє. К. Псал. 38.