Словарь української мови (1924)/простригати
| ◀ прострибнути | Словарь української мови П простригати |
прострілювати ▶ |
|
Прострига́ти, га́ю, єш, сов. в. простри́гти, жу́, же́ш, гл. Простригать, простричь.
| ◀ прострибнути | Словарь української мови Борис Грінченко П простригати |
прострілювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
простригати
Борис Грінченко
1924
Прострига́ти, га́ю, єш, сов. в. простри́гти, жу́, же́ш, гл. Простригать, простричь.