Словарь української мови (1924)/прострілювати

by Борис Грінченко

◀ простригати

Словарь української мови Борис Грінченко П прострілювати

прострінь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прострі́лювати, люю, єш, сов. в. простре́лити, лю, лиш, гл. Прострѣливать, прострѣлить. Хитнувся, мов прострілений. Мир. Пов. II. 60.