Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прострілювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прострілювати
Берлін: Українське слово, 1924

Прострі́лювати, люю, єш, сов. в. простре́лити, лю, лиш, гл. Прострѣливать, прострѣлить. Хитнувся, мов прострілений. Мир. Пов. II. 60.