Словарь української мови (1924)/простягати

by Борис Грінченко

◀ простягання

Словарь української мови Борис Грінченко П простягати

простягатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Простяга́ти, га́ю, єш, сов. в. простягти́, гну́, неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене. МВ. I. 17.