Словарь української мови (1924)/простягатися

by Борис Грінченко

◀ простягати

Словарь української мови Борис Грінченко П простягатися

простяж ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Простяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. простягти́ся, гну́ся, нешся, гл. 1) Протягиваться, протянуться. Простяглась та й лежить. Ном. № 7394. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. Шевч. 170. 2) Только сов. в. Направиться. Василь.... простягся на музики під верби. Левиц. I. 15.