Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просурень

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просурень
Берлін: Українське слово, 1924

Про́сурень, рня, м. Раст. а) Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. I. 120. См. Просерень. б) — гадю́чий. Bulbocodium ruthenicum Bunge. ЗЮЗО. I. 115.