Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/просяяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
просяяти
Берлін: Українське слово, 1924

Прося́ти и прося́яти, ся́ю, єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).