Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/протавати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
протавати
Берлін: Українське слово, 1924

Протава́ти, таю́, є́ш, сов. в. прота́нути, ну, неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає. НВолын. у.