Словарь української мови (1924)/противник
Зовнішній вигляд
◀ противний | Словарь української мови П противник |
противність ▶ |
|
Проти́вник, ка, м. Противникъ, непріятель. Щоб було так важко і жалко рабам біса, суддям, противникам, ненависникам і усім ворогам моїм. Чуб. I. 96.