Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/противник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
противник
Берлін: Українське слово, 1924

Проти́вник, ка, м. Противникъ, непріятель. Щоб було так важко і жалко рабам біса, суддям, противникам, ненависникам і усім ворогам моїм. Чуб. I. 96.