Словарь української мови (1924)/протоптати

by Борис Грінченко

◀ протопопша

Словарь української мови Борис Грінченко П протоптати

проторг ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Протопта́ти, пчу́, пчеш, гл. Протоптать. Протоптати дорогу. Протоптати чоботи. Протопта́ти сте́жку до ко́го. Часто бывать у кого. Я його знаю, він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296.