Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проторг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проторг
Берлін: Українське слово, 1924

Про́торг, га, м. = Протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Ком. Пр. № 715. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти. Борз. у.