Словарь української мови (1924)/протратити
| ◀ проточний | Словарь української мови П протратити |
протремтіти ▶ |
|
Протра́тити, чу, тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.
| ◀ проточний | Словарь української мови Борис Грінченко П протратити |
протремтіти ▶ |
|
Словарь української мови — П
протратити
Борис Грінченко
1924
Протра́тити, чу, тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.