Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/протремтіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
протремтіти
Берлін: Українське слово, 1924

Протремті́ти, мчу́, ти́ш, гл. Продрожать. Усю ніч протремтіла: собаки чогось так уїдали, а я сама в хаті, так і страшно.