Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/протюкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
протюкати
Берлін: Українське слово, 1924

Протю́кати, каю, єш, гл. Крикнуть на кого тю. Протюкайте на його, що він чорт-зна-що робить. Константиногр. у.