Словарь української мови (1924)/прохарчитися
Зовнішній вигляд
◀ прохарчити | Словарь української мови П прохарчитися |
прохарчування ▶ |
|
Прохарчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. = Прохарчуватися. Аж два тижні там поробив, та тілько що там прохарчився, а додому нічого й не приніс. Кв. Я й страви не їм, а взявши окрайчик хліба, так собі й прохарчусь ходячи. Г. Барв. 192.