Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прохарчитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прохарчитися
Берлін: Українське слово, 1924

Прохарчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. = Прохарчуватися. Аж два тижні там поробив, та тілько що там прохарчився, а додому нічого й не приніс. Кв. Я й страви не їм, а взявши окрайчик хліба, так собі й прохарчусь ходячи. Г. Барв. 192.