Словарь української мови (1924)/прохарчування
Зовнішній вигляд
◀ прохарчитися | Словарь української мови П прохарчування |
прохарчувати ▶ |
|
Прохарчува́ння, ня, с. Прокормленіе. Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого. Левиц. (Правда 1868, 416).