Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прохарчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прохарчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прохарчува́ти, чу́ю, єш, гл. Прокормить. На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку. Левиц. I. 327.