Словарь української мови (1924)/прохолоняти

by Борис Грінченко

◀ прохолонути

Словарь української мови Борис Грінченко П прохолоняти

прохопитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прохолоня́ти, ня́ю, єш, сов. в. прохоло́нути, ну, неш, гл. Остывать, остыть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно і прохолонуло. Рудч. Ск. I. 98.