Словарь української мови (1924)/прохракати
Зовнішній вигляд
◀ прохоріти | Словарь української мови П прохракати |
прохрипіти ▶ |
|
Прохра́кати, каю, єш, гл. Охаркать. Твою бороду проплюють, прохракають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359.