Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прохракати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прохракати
Берлін: Українське слово, 1924

Прохра́кати, каю, єш, гл. Охаркать. Твою бороду проплюють, прохракають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359.