Словарь української мови (1924)/прохрипіти
| ◀ прохракати | Словарь української мови П прохрипіти |
прохукати ▶ |
|
Прохрипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Прохрипѣть. Не журись!… прохрипів. МВ. II. 13.
| ◀ прохракати | Словарь української мови Борис Грінченко П прохрипіти |
прохукати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прохрипіти
Борис Грінченко
1924
Прохрипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Прохрипѣть. Не журись!… прохрипів. МВ. II. 13.