Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прохрипіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прохрипіти
Берлін: Українське слово, 1924

Прохрипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Прохрипѣть. Не журись!… прохрипів. МВ. II. 13.