Словарь української мови (1924)/проциндрювати

by Борис Грінченко

◀ проциндрити

Словарь української мови Борис Грінченко П проциндрювати

проціджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проци́ндрювати, рюю, єш, сов. в. проци́ндрити, рю, риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи. Г.-Арт. (О. 1861. III).