Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проціджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проціджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Проці́джувати, джую, єш, сов. в. проціди́ти, джу́, диш, гл. Процѣживать, процѣдить. Чуб. III. 75.