Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прошуміти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прошуміти
Берлін: Українське слово, 1924

Прошумі́ти, млю́, ми́ш, гл. Прошумѣть.