Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прошухлювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прошухлювати
Берлін: Українське слово, 1924

Прошухлюва́ти, лю́ю, єш, гл. Промѣнять. Ти десь прошухлюєш коняку оцю. НВолын. у.