Словарь української мови (1924)/прощання
Зовнішній вигляд
◀ прощальник | Словарь української мови П прощання |
прощати ▶ |
|
Проща́ння, ня, с. Прощаніе, разлука. Плаксивеє з синком прощання. Котл. Ен. V. 62. На прощанні випросила Маруся в Василя сватаний платок. Кв.