Словарь української мови (1924)/прощення
Зовнішній вигляд
◀ прощедрувати | Словарь української мови П прощення |
проява ▶ |
|
Проще́ння, ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком. Рудч. Ск. II. 98.