Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проязичити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проязичити
Берлін: Українське слово, 1924

Проязи́чити, чу, чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка. Харьк. у.