Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проязичитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проязичитися
Берлін: Українське слово, 1924

Проязи́читися, чуся, чишся, гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.