Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прудиус

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прудиус
Берлін: Українське слово, 1924

Пруди́ус, са, ж. = Прутивус. К. ЧР. 128. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила. Нп.