Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пруття

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пруття
Берлін: Українське слово, 1924

Пру́ття, тя, с. Соб. отъ прут. Роспустили верба листя, а береза пруття. Грин. III. 181. Пішло щастя в ліс по пруття. Посл. Ум. Пру́ттячко.