Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прядівина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прядівина
Берлін: Українське слово, 1924

Прядіви́на, ни, ж. Одно волокно пеньки. Усе прядіво гряд повибивав, — нема й прядівини. Константиногр. у.