Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прядіво

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прядіво
Берлін: Українське слово, 1924

Пря́діво и пря́диво, ва, с. Пенька, приготовленныя для пряденія волокна пеньки. Вас. 200. Тепер мені погодило, що прядиво не вродило. Нп. Та на́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла. Рудч. Ск. II. 44. І прядива на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81. Ум. Прядивце́. Прядивце чесала. МУЕ. III. 51.