Словарь української мови (1924)/псуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
псуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Псува́тися, псую́ся, є́шся, гл. Портиться. Як снасть псується, то чоловік ума береться. Ном. № 10198. А псується у вас картопля. Могил. у.