Словарь української мови (1924)/псьоглавець
Зовнішній вигляд
◀ псуватися | Словарь української мови П псьоглавець |
псюка ▶ |
|
Псьогла́вець, вця, м. Человѣкъ съ собачьей головой. То були псьоглавці, люде з песьсіми головами. ЕЗ. V. 202. См. Песиголовець.