Словарь української мови (1924)/пундик
Зовнішній вигляд
◀ пумкати | Словарь української мови П пундик |
пундиковий ▶ |
|
Пу́ндик, ка, м. Родъ пирожнаго. Котл. Слов. 24. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные. Маркев. 158.