Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пундик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пундик
Берлін: Українське слово, 1924

Пу́ндик, ка, м. Родъ пирожнаго. Котл. Слов. 24. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные. Маркев. 158.