Словарь української мови (1924)/пунь

by Борис Грінченко

◀ пунтове

Словарь української мови Борис Грінченко П пунь

пуп ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пунь, (ня, м.?), пу́нька, ки, ж., пу́нькало, ла, с. Зоол. Bombinator igneus, жерлянка. Вх. Пч. II. 16.