Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пунь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пунь
Берлін: Українське слово, 1924

Пунь, (ня, м.?), пу́нька, ки, ж., пу́нькало, ла, с. Зоол. Bombinator igneus, жерлянка. Вх. Пч. II. 16.