Словарь української мови (1924)/пустотня
| ◀ пустотливий | Словарь української мови П пустотня |
пустоцвіт ▶ |
|
Пустотня́, ні́, ж. = Пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий.... К. МХ. 17.