Словарь української мови (1924)/під'їдати
| ◀ підіцькнути | Словарь української мови П під'їдати |
під'їдень ▶ |
|
Під'їда́ти, да́ю, єш, сов. в. під'ї́сти, ї́м, їси́, гл. 1) Подъѣдать, подъѣсть. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318. 2) Подкрѣпляться, подкрѣпиться пищей, закусить. Як не під'їси, то й святих продаси. Ном. № 12110. Купи мені що під'їсти. Чуб. V. 577. 3) Поддѣвать, поддѣть. Заможнього чоловіка то иноді й под'їсть карбованців на кілька і сам же зараз викаже. О. 1862. I. 30.