Словарь української мови (1924)/підбурити
| ◀ підбувати | Словарь української мови П підбурити |
підбурок ▶ |
|
Підбу́рити, ся. См. Підбурювати, ся.
| ◀ підбувати | Словарь української мови Борис Грінченко П підбурити |
підбурок ▶ |
|
Словарь української мови — П
підбурити
Борис Грінченко
1924
Підбу́рити, ся. См. Підбурювати, ся.