Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підбурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підбурити
Берлін: Українське слово, 1924

Підбу́рити, ся. См. Підбурювати, ся.