Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підбічний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підбічний
Берлін: Українське слово, 1924

Підбі́чний, а, е. Находящійся подъ бокомъ. Підбі́чний хлопець. Мальчикъ, который еще съ матерью спитъ. Ном. № 8605.