Словарь української мови (1924)/підбічний
Зовнішній вигляд
◀ підбіратися | Словарь української мови П підбічний |
підбічниця ▶ |
|
Підбі́чний, а, е. Находящійся подъ бокомъ. Підбі́чний хлопець. Мальчикъ, который еще съ матерью спитъ. Ном. № 8605.