Словарь української мови (1924)/підбічниця
Зовнішній вигляд
◀ підбічний | Словарь української мови П підбічниця |
підбіяк ▶ |
|
Підбі́чни́ця, ці, ж. 1) Жена. Виняв му Панбіг з лівого боку ребро і зробив му жену підбочницу його. Гн. I. 10. 2) Наложница. Желех.