Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підбічниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підбічниця
Берлін: Українське слово, 1924

Підбі́чни́ця, ці, ж. 1) Жена. Виняв му Панбіг з лівого боку ребро і зробив му жену підбочницу його. Гн. I. 10. 2) Наложница. Желех.