Словарь української мови (1924)/підводитися

by Борис Грінченко

◀ підводити

Словарь української мови Борис Грінченко П підводитися

підводний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підво́дитися, джуся, дишся, сов. в. підве́сти́ся, ду́ся, де́шся, гл. Вставать, встать, подниматься, подняться, приподняться. Помолись, Насте, хоч лежачи, Богу, коли не здужаєш підвестись. Кв. Чоловік і забув про масло, що сидів на йому, та й підвівсь. Рудч. Ск. II. 168. Та не встану, мій миленький, не підведуся. Чуб. V. 581. Насилу підвівся після хвороби. ХС. VII. 457.