Словарь української мови (1924)/підвівати
| ◀ підвишувати | Словарь української мови П підвівати |
підвідник ▶ |
|
Підвіва́ти, ваю, єш, сов. в. підві́яти, ві́ю, єш, гл. Подвѣвать, подвѣять. Підві́яти кого́. По нар. повѣрью: охватить вихремъ, отчего человѣкъ болѣетъ.