Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підганятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підганятися
Берлін: Українське слово, 1924

Підганя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. підігна́тися, піджену́ся, не́шся, гл. 1) Подгоняться, подогнаться, понукаться. 2) — вго́ру. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу. Левиц. I. 373.